Пай земли

Содержание

Что такое земельный пай

При распаде колхозов и совхозов, с землей происходили своеобразные изменения. Она из общей коллективной собственности постепенно переходила в отдельные руки и становилась индивидуальной собственностью.

При этом бывшие работники коллективных хозяйств получали свидетельство на право владения земельным паем. Но конкретного размера надела и его очертаний граждане не знали. Величина измерялась в баллогектарах, что для многих было тоже не совсем понятно.

Новый собственник участка земли знал, что она у него где-то есть, но где именно на общей площади она находится, где находятся ее границы, ответить было сложно. Со временем вместо коллективных хозяйств советского образца появлялись новые коллективные объединения, акционерные общества, а земли отдельных пайщиков, общим решением объединения, вносились в уставной капитал всего общества.

Выделение земельного пая в натуре: правила и порядок процедуры..

Как оформить в собственность арендованную землю,

Про оформление земельного участка в собственность по наследству, читайте по ссылке: http://o-nedvizhke.ru/zemlya/registraciya-zemlya/oformlenie-zemelnogo-uchastka-v-sobstvennost-po-nasledstvu.html

Собственники паев шли на этот шаг осознанно с надеждой, что та земля, которая у них как бы есть, но ничего не дает, сможет наконец-то начать кормить своих владельцев. То есть люди надеялись на получение дивидендов. Особенно радовались те, чьи паи были большими по площади, чем у кого-то другого. Ведь размер прибыли напрямую зависел от размеров участка.

К сожалению, очень часто надежды рушатся. Так происходило и с получением дивидендов от вложенной в общее пользование частной земельной собственности. Убытки покрыли всю прибыль. Хорошо, прибыли нет, а земля то осталась. Никто ведь не лишал пайщика его собственности. Есть ли у владельцев земельных паев возможность получать от земли определенный доход?

Права владельцев земельного пая

Как уже отмечалось, земельные паи не имеют конкретных очертаний. Это и затрудняет процесс пользования землей и получение от нее конкретной прибыли.

Согласно законодательству нашего государства, пай может являться объектом наследования. Предметом торговли или аренды он, к сожалению, стать не может. Чтобы начать получать прибыль от земли, сначала нужно найти ее точное место расположения и выделить границы.

Следующим шагом будет регистрация этой собственности. Процедурой выделения пая занимаются специалисты, так как самому владельцу сделать это практически невозможно.

В статье 13 Земельного кодекса обозначен порядок выделения земельных паев. Этим порядком специалисты руководствуются с 2001 года.

С этого же времени, среди прочих предметов торговли, на рынке недвижимости появился новый товар, имеющий название земля сельхозназначения.

Порядок оформления земельного пая в собственность

Процесс оформления пая в частную собственность нельзя отнести к легким процедурам. Будущему собственнику придется потратить немало времени, сил, денег и нервов, прежде чем он достигнет своей цели. При всем при этом очень важно наладить отношения с другими собственниками паев, находящихся по соседству с вашим.

Как оформить пай сразу же при его выделении?

Начинать нужно с объявления в газету, издаваемую в вашем районе и области. В этом объявлении вы сообщаете о своем намерении выделить свой пай из общей собственности.

Все дольщики приглашаются на собрание через месяц после подачи вами объявления. На этом собрании нужно определить параметры участка. Решение должно быть занесено в протокол собрания. Протокол заверяется всеми дольщиками.

У многих собственников земли термин межевание земли ассоциируется с не очень приятными воспоминаниями. Ибо процедура межевания довольно дорогостоящая и может длиться не только месяцами, но и годами.

Только после доведения этой процедуры до логического завершения, создается Земельное дело. Документ должен быть согласован со всеми необходимыми службами, а также собственниками соседних участков.

Кадастровый план и номер участка можно получить только при наличии Земельного дела. Следует отметить, что еще вдобавок ко всем процедурам предусмотрена проверка результатов межевания, которая тоже имеет свои сроки (от 10 дней до 1 месяца).

Когда все процедуры выполнены, можно подавать заявление в Регистрационную палату. В нем вы просите выдать вам свидетельство о праве собственности на земельный пай. На рассмотрение вашего заявления и получение свидетельства уйдет не менее месяца.

Когда вы будете заниматься выделением вашего земельного пая, вам придется пройти все описанные выше этапы. Дело это не простое и довольно продолжительное.

Как оформить пай при его покупке?

Если вы покупаете земельный пай, вам нужно оформить договор купли-продажи. Следующий ваш шаг – это обращение в Регистрационную палату. Туда вы представляете пакет документов, необходимых для регистрации совершенной сделки и права собственности на этот участок.

Пакет документов для обращения в Регистрационную палату включает в себя:

  • оригиналы и копии документов, удостоверяющих личности обеих сторон;
  • договор, подтверждающий совершение сделки купли-продажи земельного пая;
  • согласие одного из супругов, заверенное у нотариуса, на покупку участка;
  • документ, подтверждающий право продавца на данный участок;
  • согласие одного из супругов, заверенное у нотариуса, на продажу участка;
  • документы, подтверждающие отправку уведомлений другим пайщикам о намерении продать свой участок;
  • заявление, написанное по образцу;
  • подтверждение оплаты госпошлины.

Далее собственнику следует заняться процедурой выделения пая из общедолевай собственности. В правление сельхозпредприятия подается заявление от собственника участка на выделение его пая из общей земли. Собственник может указать место, где желает выделить свой участок и его площадь.

Заявление также подается в районную администрацию. К нему прилагаются следующие документы:

  • заявление;
  • причина отказа правления, если таковой имеется, от выделения участка в желаемом месте;
  • ксерокопия паспорта;
  • ксерокопия свидетельства на пай;
  • ксерокопия плана участка, который желает получить заявитель;
  • ксерокопия заявления, поданного в правление, и подтверждение его получения;
  • ксерокопия полученного от правления отказа на выделение участка;
  • ксерокопия протокола спорных моментов.

Заключительным шагом является непосредственное межевание земли с последующей регистрацией прав собственности.

Как оформить пай при его получении в наследство?

Если вы хотите стать собственником земельного пая, полученного в наследство, вам стоит изначально оформить право на наследство. Этим занимается нотариус, который курирует район места жительства умершего наследодателя.

Когда вы получаете наследство по закону, нужно доказать свое родство с умершим. Для этого предоставляются различные документы, начиная со свидетельства о рождении, заканчивая решением суда (копия) об установлении родственных связей.

В том случае, когда вы получили наследство по завещанию, вам стоит обратиться к нотариусу, который его оформлял. Он должен подтвердить наличие такового и заверить, что его условия при жизни наследодателя не изменялись.

Только после подтверждения вашего права на данное наследство, нужно заняться сбором документов. Некоторые из этих документов можно получить у того же нотариуса. Имеется в виду справка о праве собственности на землю самого наследодателя, а также документ, удостоверяющий занесение участка в единый реестр.

Не прибегая к помощи нотариуса, можно получить следующие документы:

  • документ о стоимости земельного участка;
  • подтверждение об отсутствии арестов земли или наличии обременений;
  • подтверждение об отсутствии задолженности по налоговым сборам.

Когда все документы будут подготовлены, нотариус может заняться наследственным делом. В эту процедуру входит проверка фактов о смерти наследодателя, наличии у наследника права на наследство и т. д. Только после изучения и проверки всех важных моментов, нотариус выдает свидетельство на право владения данным земельным паем, полученным по наследству.

После получения свидетельства можно обращаться в регистрирующие органы для того, чтобы окончательно оформить земельный пай, полученный по наследству.

Подведем итоги. Процесс оформления земельного пая достаточно витиеватый и долгий. Очень важно знать все этапы процедуры и следовать только им.

Но результат стоит всех испытаний. Ведь достигнув своей цели, вы станете полноправным владельцем земли, сможете получать от нее прибыль и удовольствие, то есть, делать все, что захотите и о чем мечтали.

Дорогие читатели! Наши статьи рассказывают о типовых способах решения юридических вопросов, но каждый случай носит уникальный характер.

Если вы хотите узнать, как решить именно Вашу проблему — обращайтесь в форму онлайн-консультанта справа. Это быстро и бесплатно! Или позвоните нам по телефонам:

+7 (499) 703-47-59
Москва, Московская область

+7 (812) 309-16-93
Санкт-Петербург, Ленинградская область

8 (800) 511-69-42
Федеральный номер (звонок бесплатный для всех регионов России)!

Была ли Запись полезна? 13 из 13 читателей считают Запись полезной.

Федеральный закон «Об обороте земель сельскохозяйственного назначения» от 24.07.2002 N 101-ФЗ (последняя редакция)

24 июля 2002 года N 101-ФЗ
РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ ФЕДЕРАЛЬНЫЙ ЗАКОН ОБ ОБОРОТЕ ЗЕМЕЛЬ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО НАЗНАЧЕНИЯ Принят Государственной Думой 26 июня 2002 года Одобрен Советом Федерации 10 июля 2002 года

Список изменяющих документов

(в ред. Федеральных законов от 07.07.2003 N 113-ФЗ, от 29.06.2004 N 58-ФЗ, от 03.10.2004 N 123-ФЗ, от 21.12.2004 N 172-ФЗ, от 07.03.2005 N 10-ФЗ, от 18.07.2005 N 87-ФЗ, от 05.02.2007 N 11-ФЗ, от 13.05.2008 N 66-ФЗ, от 03.12.2008 N 250-ФЗ, от 30.12.2008 N 297-ФЗ, от 08.05.2009 N 93-ФЗ, от 28.12.2010 N 420-ФЗ, от 29.12.2010 N 435-ФЗ, от 25.06.2012 N 93-ФЗ, от 29.06.2012 N 96-ФЗ, от 07.06.2013 N 108-ФЗ, от 02.12.2013 N 327-ФЗ, от 28.12.2013 N 446-ФЗ, от 23.06.2014 N 171-ФЗ, от 31.12.2014 N 499-ФЗ, от 13.07.2015 N 245-ФЗ, от 03.07.2016 N 336-ФЗ, от 03.07.2016 N 352-ФЗ, от 03.07.2016 N 354-ФЗ, от 03.07.2016 N 361-ФЗ, от 29.12.2017 N 447-ФЗ, от 27.06.2018 N 164-ФЗ, от 03.08.2018 N 341-ФЗ, от 27.12.2018 N 503-ФЗ, от 01.05.2019 N 100-ФЗ, от 06.06.2019 N 138-ФЗ) (см. Обзор изменений данного документа)

  • Глава I. Общие положения
    • Статья 1. Сфера действия настоящего Федерального закона
    • Статья 2. Участники отношений, регулируемых настоящим Федеральным законом
    • Статья 3. Права иностранных граждан, иностранных юридических лиц, лиц без гражданства, а также юридических лиц, в уставном (складочном) капитале которых доля иностранных граждан, иностранных юридических лиц, лиц без гражданства составляет более чем 50 процентов, на земельные участки из земель сельскохозяйственного назначения
    • Статья 4. Предельные размеры и требования к местоположению земельных участков из земель сельскохозяйственного назначения
    • Статья 5. Обязанность лица произвести отчуждение земельного участка из земель сельскохозяйственного назначения или доли в праве общей собственности на земельный участок из земель сельскохозяйственного назначения, которые не могут ему принадлежать на праве собственности
    • Статья 6. Принудительное изъятие земельных участков из земель сельскохозяйственного назначения и прекращение прав на земельные участки из земель сельскохозяйственного назначения при неиспользовании по целевому назначению или использовании с нарушением законодательства Российской Федерации и особенности приобретения прав на такие земельные участки
    • Статья 7. Залог земельных участков из земель сельскохозяйственного назначения
  • Глава II. Особенности оборота земельных участков из земель сельскохозяйственного назначения
    • Статья 8. Купля-продажа земельного участка из земель сельскохозяйственного назначения
    • Статья 9. Аренда земельных участков из земель сельскохозяйственного назначения
    • Статья 10. Предоставление гражданам и юридическим лицам в собственность или аренду земельных участков из земель сельскохозяйственного назначения, находящихся в государственной или муниципальной собственности
    • Статья 11. Наследование земельных участков из земель сельскохозяйственного назначения
  • Глава III. Особенности оборота долей в праве общей собственности на земельные участки из земель сельскохозяйственного назначения
    • Статья 12. Особенности совершения сделок с долями в праве общей собственности на земельный участок из земель сельскохозяйственного назначения
    • Статья 12.1. Невостребованные земельные доли
    • Статья 13. Образование земельного участка из земельного участка, находящегося в долевой собственности
    • Статья 13.1. Проект межевания земельного участка
    • Статья 14. Особенности владения, пользования и распоряжения земельным участком из земель сельскохозяйственного назначения, находящимся в долевой собственности
    • Статья 14.1. Общее собрание участников долевой собственности
  • Глава IV. Переходные и заключительные положения
    • Статья 15. Понятие земельной доли
    • Статья 16. Регулирование отношений, связанных с договорами аренды земельных долей, заключенными до вступления в силу настоящего Федерального закона
    • Статья 17. Утратила силу
    • Статья 18. Документы, удостоверяющие право на земельную долю
    • Статья 19. Вступление в силу настоящего Федерального закона
    • Статья 19.1. Применение отдельных положений настоящего Федерального закона
    • Статья 19.2. Предоставление земельных участков, выделенных в счет невостребованных земельных долей и право собственности субъектов Российской Федерации на которые возникло до 1 июля 2011 года
    • Статья 20. Приведение нормативных правовых актов в соответствие с настоящим Федеральным законом

Открыть полный текст документа

Правовая база в России

Закон о владении земельными паями, а именно «О реорганизации колхозов и совхозов» был выдан Президентом РФ в 1991 году в декабре.

В нем идет речь о закреплении отдельных земельных паев за отдельными лицами.

В качестве владельцев этих паев выступали, как правило, работники и бывшие владельцы совхозов и колхозов, а также социальные служащие, которые работали неподалеку от данных объектов.

С тех пор часть земель страны находится в свободном владении граждан и полностью принадлежит им.

Об обороте земель

Правовое регулирование земель на территории Российской Федерации в первую очередь базируется на Земельном кодексе, но и тот отправляет нас к закону, принятому в 2002 году, а именно ФЗ № 101 «Об обороте земель сельскохозяйственного назначения».

Он также является одним из основоположных законов, которые регулируют распределение и назначение земель под сельское хозяйство.

После переворота, который произошел ранее, во время которого колхозы и совхозы потеряли более 10% всех своих земель, стали появляться различные обьединения, сообщества и кооперативы земельной собственности и сельского хозяйства.

За ними стали закреплять все права на бессрочное использование территорий бывших колхозов. Это право было выдано исключительно на пользование несельскохозяйственными угодьями. Но почему так?

Каждая страна пытается защитить сельскохозяйственные угодья, Россия в этом не стала исключением.

Для этого был придуман ряд ограничений по установлению права собственности на эти территории.

Около половины из принятых 14 позиций используются и в Законе «Об обороте земель сельскохозяйственного назначения».

Эти пункты таковы:

  1. Невозможность изменять целевое назначение земли.
  2. Запрет на приватизацию определенных территорий (например, на территории, которые заняты оленьими пастбищами и другое).
  3. Запрет на использование и приватизацию иностранными лицами.
  4. Установка ограничения на границы.
  5. Установка перечня лиц, которые не могут приватизировать земли сельскохозяйственного назначения.
  6. Неиспользуемые по праву земли изымаются.

Закон о земельных паях

Закон «О земельных» паях регулирует использование и приобретение земель сельскохозяйственного назначения, а также передающиеся по наследству территории земельных паев.

Сельхозназначения

После расформирования колхозов, о которых говорилось выше, остались земли, которые не были отнесены ни к одной форме собственности.

Часть земель была передана к колективной собственности, которую тогда же и отменили, куда же пропали эти земли и куда их следует отнести? С юридической точки зрения эта категория земель не имеет определенного статуса. Их называют «неистребованными паями».

Такие земли регулируются также Законом «О земельных паях».

Исходя из трактовки данного юридического акта, можно прийти к выводу, что при аренде или договоре о купле-продаже таких земель, мы имеем дело с необычной территорией паев, которые не имеют точно очерченных границ и размеров, а являются особой территорией, которая не считается недвижимостью.

Закон «О земельных паях» устанавливает также и правила аренды или купли-продажи всех паев на территории страны.

После покупки или аренды вы получаете сертификат.

Аукционы на сегодняшний день проводятся очень редко, а точнее, практически не проводятся никогда, ведь земельные паи не считаются ни государственной, ни коммунальной собственностью.

Переоформление земельного пая после смерти владельца могут сделать его наследники.

Какая арендная плата за земельный пай? Узнайте .

Приобретение участка

Владение паями легко установить, получив сертификат и все права.

Установление права собственности земельным паем возможно при покупке или аренде территории.

Купля-продажа

Практически каждый собственник земельного пая является не наследственным, а приобретенным владельцем земли сельскохозяйственного назначения.

Как правило, земельные паи покупают люди, которые занимаются фермерством для выращивания на этой территории различных сельскохозяйственных культур.

Покупка земельного пая на законных основаниях возможна и в России. Но, как правило, мало кто продает цельные земельные паи, ведь обычно их разделяют на доли, чтобы продать подороже.

Разделить пай можно в соответствии с правом собственности, которое определяется Законом «О земельных паях».

Сертификат, который имеет каждый владелец, можно использовать для деления, в результате которого появится не один пай, а сразу несколько, но с меньшими территориями в соответствии с пропорциями выполненного деления.

Тут представлен образец договора купли-продажи земельного пая.

Аренда

Закон говорит о том, что аренда является абсолютно законным способом получения права собственности.

Аренда паев, как правило, происходит в совокупности, то есть выдается не только один пай в отдельности, а сразу несколько.

Это удобно в первую очередь непосредственно для самого арендатора, а также для арендодателя, ведь они получают документ сразу на комплекс паев, а не на каждый по отдельности.

Если же понадобится отделение пая, то договор регистрации придется перезаключать для паев по отдельности, чтобы выделить один из них.

Здесь представлен образец договора аренды земельного пая.

Наследование

Территории сельхозназначения могут быть получены в собственность того или иного лица и путем наследственным, при этом в соответствии с законодательством, эти земли можно изымать, передавать далее по наследству или продавать.

Тут можно скачать образец заявления на принятие земельного пая в наследство.

Также имеет место быть и бартер, что означает обмен территорией с возможностью доплаты.

При этом территории, которыми обмениваются, не обязательно должны быть равны по размеру, ведь главное, чтобы выполнялся договор: обе стороны дают друг другу какую-то землю.

Права собственника надела

Гражданский и Земельный кодексы России говорят о том, что собственник надела имеет право на:

  1. Использование земельного пая в соответствии с правом собственности в собственных нуждах и целях.
  2. Возведение жилищных построений или выполнение любых работ на территории участка земли, который ему принадлежит.
  3. Проведение мелиоративных работ.
  4. Осуществление всех других прав по законодательству.

Другие лица, которые не являются собственниками земельных паев, также вправе осуществлять вышеуказанное с территориями, но при этом право собственности отсутствует и не выполняется.

Поэтому все действия должны регулироваться подписанным договором между сторонами или договором аренды на пай.

Земельные паи появились как следствие раздела колхозов и совхозов. К 2018 году они, как правило, передаются в наследство или берутся в аренду целиком или частями.

Купля-продажа земельных паев является более редким явлением, но оно также имеет место быть на сегодняшний день.

>На видео о праве граждан на долю земли Предыдущая статья: Как переоформить земельный пай после смерти? Следующая статья: Договор купли-продажи земельного пая сельхозназначения

Что такое земельный пай и сколько стоит?

Паем называют земельный участок сельскохозяйственного значения, который выделяют из общего государственного земельного фонда (согласно ст. 77 Земельного Кодекса РФ).

Находится выделенная земля вне пределов пунктов с населением, и предназначается для посадки овощей, зерновых культур, виноградников, садов, многолетних растений, а также для пашен и сенокосов. На паях разрешается выпас скотов и постройка частного дома или дачи.

Земельный пай приобретают куплей-продажей. Участок разрешено передать или получить по наследству, поменять на другие виды недвижимости, сдавать в аренду, подарить, оформить в виде уставного капитала при вступлении в кооператив. Для этого у хозяина земли на руках должно быть свидетельство о праве пользования наделом и произведенное межевание земли.

В свидетельстве указываются данные о размере пая в проценте без его границы. Определение площади с выделенной границей, планом и межеванием утверждаются на собрании всех владельцев кооператива.
Затем в земельном комитете по месту (районном отделе Росреестра) необходимо получить кадастровый паспорт, в котором должно быть указано, что план участка находится в пределах юридических земельных норм.

Следом получают и технический паспорт, и извещают через СМИ (в местной газете) о формировании участка земли. Такая новость подается за 1 месяц до земледельческих работ по факту.

Земельный фонд полностью контролируется государством. Пай сельскохозяйственной земли может принадлежать и использоваться:

  • постоянно проживающими сельскими жителями;
  • учебными заведениями с соответствующими целями;
  • местным населением, осуществляющим коммерческую деятельность;
  • фермерами;
  • общественными, религиозными и коммерческими организациями, ведущими подсобное хозяйство;
  • иностранными физическими и юридическим лицами, работающими в направлении развития земельных хозяйств.

Согласно Закону РФ, бесплатные земельные паи сельхозназначения выделяются членам колхозов, совхозов 1 раз безвозмездно. Долевая паевая часть составляет 10 га. Поделить общие земли в кооперативе можно при согласии всех собственников на основании решения специальной комиссии из состава сельхозпредприятия. При этом возникающие возражения решаются через суд. Период оформления земли длится около 2 месяцев.

После межевания и передачи земли в индивидуальное пользование, ей присваивают номер. Каждую долю обязательно ставят на учет.

Цена участка образована на основании размеров, качества земли (плодородности) и удаления от инфраструктуры.

Сколько стоит продать земельный пай? Примерная стоимость надела (кадастровая и рыночная) от 50 000 до 250 000 рублей за 100 м².

Как продать земельный пай сельхозназначения, особенности продажи

Земельный участок владелец можно продать только после того, как предложит его купить органам местной власти (согласно ст. 8 Закона «Об обороте земель сельскохозяйственного назначения»).

Для этого составляется письмо в администрацию, в котором указываются:

  • размеры и территориальное расположение участка;
  • стоимость для продажи;
  • расчетные сроки.

Государственные органы в течение 1 месяца должны вынести свое решение и уведомить собственника. При положительном ответе владелец земли в течение года пользуется разрешенным правом на продажу. Если сделки не произошло, нужно будет снова брать разрешение.

У продавца земли должны быть такие документы:

1. Кадастровый паспорт или выписка с указанием возникшего основания владения.
2. Государственное свидетельство о праве собственности.
3. Разрешение супруга (-ги) на проведение сделки. Одобрение оформляется нотариально.
4. Решение муниципального совета о намечающейся продаже.
5. Выписка из БТИ (при наличии построек на земле).
6. Справка ЕГРП.
7. Нотариальная доверенность на представителя, осуществляющего продажу.

Договор купли-продажи проходит при нормативном регулировании ГК РФ, и должен иметь необходимые данные о двух сторонах сделки.

Скачать образец договора купли-продажи земельного пая сельхозназначения.

Если продавец состоит в кооперативе, то он (после полученного согласия на сделку местной власти) должен будет разослать уведомления о намерении продажи другим владельцам общих гектаров, разделенных по паям. Все пайщики имеют право первоочередного приобретения сельскохозяйственной земли.

В уведомлении должны быть указаны данные о площади, стоимости и времени расчета. Ждать ответа от собственников нужно 30 дней. Если они откажутся и не будут возражать против продажи пая, владелец может распорядиться землей по личному усмотрению.

ВАЖНО! Покупка земельного участка без согласия местной власти будет считаться недействительной. Узнайте также, кто может вернуть налоговый вычет за покупку автомобиля?

Как открыть индивидуальный инвестиционный счет, зарабатывать и получать за него налоговый возврат? Читайте у нас!

Как определить надежность банка, основные показатели: http://lopatnik.info/invesment/deposit/kak-vybrat-bank-dlya-vklada.html

Нюансы покупки земельного пая

Лицо, желающее приобрести землю сельскохозяйственного значения, должно тщательно проверить документы продавца и историю пая (как и для чего он использовался). Так как если происходило нецелевое его использование (умышленное вредительство, захламление, отравление и т. д.), то у нового владельца могут впоследствии возникнуть неприятности (судебные тяжбы) и принудительное изъятие надела.

Купить участки могут:

  • физические лица, некоммерческие и коммерческие образования, занимающиеся сельскохозяйственной деятельностью;
  • научно-производственные отделы исследовательских институтов.

К нюансам продажи стоит отнести такие моменты:

  1. Осуществить продажу не смогут лица без российского гражданства.
  2. Пай продается с целью только сельскохозяйственного значения (иначе местная власть конфискует его на законных основаниях). Период неисполнения целевого назначения определен 3 годами.
  3. Если в течение 1 месяца пайщики кооператива не дали ответ и не воспользовались своим выкупным правом.

При покупке нужно осмотреть пай, удостовериться в факте его прямого целевого назначения, проверить согласие на осуществление лицом разрешенной продажи местной администрацией, изучить документы права собственности, а также проверить отсутствие проблем в ЕГРП. Желательно воспользоваться помощью юридической службы, чтобы избежать ошибок при оформлении сделки.

ВАЖНО! В договоре купли-продажи нужно всегда указывать факт отсутствия у сторон претензий друг к другу. При продаже всегда составляется акт приемки. Все документы заверяются у нотариуса.

Покупка земли или аренда?

Все виды использования земли (продажа, аренда), нормативно регулируются ФЗ № 101 «Об обороте земель сельскохозяйственного назначения».

Проще всего приобрести уже выделенный пай с планом, границей и стоимостью по кадастру. Оплата при этом обсуждается сторонами, а договор составляется письменно.

Что касается аренды участка, то такая сделка, удостоверяемая нотариусом, заключается на любой период. Такой договор обязательно регистрируется в Росреестре, если предполагаемый срок пользования наделом будет превышать 1 год (то есть аренда на несколько лет всегда документируется).

Плата за аренду определяется сразу и не подлежит изменениям в одностороннем порядке на весь срок действия договора.

Здесь можно скачать договор аренды земельного пая.

Собственник вправе сам решить для себя, что ему выгоднее — продать землю или отдать ее в аренду, ежегодно получая стабильный доход.

Размер налога при передаче земли облагается обязательным налогом, который зависит от кадастровой цены и не может быть меньше, чем 1 000 рублей.

ВАЖНО! Владелец пая с сельхозназначением имеет право распоряжаться землей в пределах действующих норм земельного законодательства. В случае, когда человек, имеющий участок не воспользуется своим правом пользования, то такое имущество признается невостребованным. Процесс купли-продажи пройдет без проблем, если правильно собрать всю необходимую документацию и провести договор в соответствии с юридическими нормами. Удачного приобретения!

Общие сведения

Итак, земельный пай – что это такое? Данным термином обозначается земельный надел, имеющий сельскохозяйственное назначение. Его передают в пользование физическому лицу, однако, несмотря на это он остается частью общей долевой собственности.

Кто вправе был получить пай бесплатно?

  • члены колхозов, совхозов;
  • сотрудники сельскохозяйственных предприятий;
  • лица, проживающие в сельской местности;
  • пенсионеры, трудившиеся в агрокультурной сфере.

Нужно понимать, что передача земли происходила на безвозмездной основе, однако некоторые платежи все равно приходилось совершить, например, за оформление документации.

Сейчас многих интересует, что можно сделать с земельным паем. Законодательство предусматривает несколько вариантов распоряжения подобным участком.

К ним относятся:

  • обмен на другие земельные участки или недвижимость;
  • дарение или включение в состав завещательного имущества;
  • отчуждение путем продажи;
  • залог для обеспечения иных нужд;
  • сдача в аренду;
  • передача в безвозмездное пользование.

Полноправно распоряжаться земельным участком, как и любой другой недвижимостью, разрешается только лишь, когда имеются документы на собственность, иными словами, после приватизации.

Вообще регистрация прав собственности на паи массово проходила в 1996-97 годах. В настоящее же время считается, что почти все владельцы (95%) подобных участков имеют свидетельства, подтверждающие их права.

Оформление в собственность

Если физическое лицо хочет оформить пай себе в собственность, чтобы иметь возможность полноправно распоряжаться им, то ему следует ориентироваться на следующий алгоритм.

  1. Сначала специально образованная комиссия выносит решение, которым наделяет человека землей, а также выдает ему общую схему о межевании. На ней участок не имеет каких-либо четких рамок, уточняется лишь его доля в процентах от общей территории.
  2. После этого осуществляется межевание участка, чтобы точно определить его границы. Проводится такой процесс с учетом уже имеющихся границ соседних паев. Также следует получить общее согласие об устанавливаемых рамках от соседей.
  3. Затем составляется кадастровый паспорт недвижимости.
  4. Далее происходит оформление свидетельства. Чтобы сделать это, в территориальный отдел Росреестра отправляется протокол заседания, кадастровый план, а также квитанция о перечислении госпошлины в бюджет.

При этом, чтобы выделить пай из состава общей долевой собственности, необходимо провести собрание всех владельцев. Для этого нужно обратиться в органы МСУ, а они уже в свою очередь назначают время и место для встречи.

Земля выделяется в собственность только, если все участники собрания согласны с этим.

После того, как решение принято, в территориальное отделение Росреестра вместе с заявлением на регистрацию права собственности нужно передать следующий пакет документов:

  • паспорт будущего владельца;
  • кадастровый паспорт, где указаны все характеристики пая;
  • чек, подтверждающий перечисление государственной пошлины в бюджет;
  • документы, которые свидетельствуют о законном владении данным участком (договор купли-продажи, дарственная, завещание).

До принятия решения Росреестр проводит проверку всех предоставленных документов. После чего сообщает о положительном или же отрицательном исходе дела.

Продажа земельного пая

После получения земельного пая собственники порой задумываются о его продаже. Главное, что нужно сделать в качестве подготовки:

  • провести межевание;
  • поставить участок на кадастровый учет.

Отчуждение путем продажи подобного участка должно производиться с учетом его категории (например, категория сельхозназначения), коэффициента, а также вида пользования, которое разрешено.

В целом же при оформлении сделка не особенно отличается от аналогичных сделок с недвижимостью. Отметим, что также собственник может просто вернуть надел в кооператив за возмещение соответствующей стоимости.

Не стоит забывать о том, что у владельцев соседних участков земли, а также иных дольщиков данной территории, имеется преимущественное право на покупку пая.

Если процедуру их оповещения пропустить, то реализация земли считается незаконной, и сделка может быть оспорена в суде.

Следует отметить, что перед продажей владелец обязательно интересуется не только желанием приобрести пай у остальных собственников, но и предлагает купить его местной администрации.

Последняя должна дать ответ в течение одного месяца. При получении отказа от органов МСУ можно продавать землю кому угодно.

При этом стоимость ее не может быть ниже той, что была предложена владельцам и администрации.

Передача пая по наследству

Если говорить о наследстве, то земельный надел такого рода может передаваться как путем завещания, так и просто путем личного обращения правопреемника в нотариальную контору.

Разумеется, ту, в которой оформлялась сделка по получению пая. При этом главными условиями становятся актуальность и достоверность информации и документов.

Чтобы получить землю в наследственном порядке, потребуется собрать такие документы, как:

  • документы, удостоверяющие личность претендента на наследство;
  • свидетельство о смерти бывшего владельца;
  • справки о праве собственности на указанный земельный пай;
  • документы о том, что умерший и предполагаемый наследник имеют близкую родственную связь;
  • заключение о проведении оценки имущества, а также его стоимости;
  • справки об отсутствии задолженностей, обременений, других ограничений, которые не позволяли бы оформить пай в собственность нового владельца.

После этого проводится проверка всей документации. Кроме того, осуществляется поиск других возможных наследников. Если со справками и документами все нормально, то получателю выдается свидетельство о законном праве на приобретение данной земли в порядке наследования.

После истечения установленного времени на основании данного документа владелец вправе приступить непосредственно к оформлению права собственности на земельный надел.

Дарение пая

Разумеется, владелец земельного участка вправе оформить соглашение о дарении надела. Однако не стоит забывать об обязательном условии – предварительном получении кадастрового паспорта.

Что касается непосредственно текста договора, то в нем не может быть пунктов о перечислении оплаты за пай, а также каких-либо иных дополнительных условий. Согласие других дольщиков общего участка является обязательным при оформлении сделки дарения.

Предметом дарения может быть как весь надел полностью, так и его части, поскольку разрешается разделить его, например, между несколькими родственниками.

Процедура дарения считается одним из наиболее распространенных и удобных способов передачи земли близкому родственнику. Зачастую именно она используется вместо завещания, чтобы в дальнейшем человек не тратил время на вступление в наследство, а сразу пользовался земельным участком.

Стоит принять во внимание, что дарственная не может содержать условия о том, когда новый собственник вправе начать пользоваться участком.

Это происходит исключительно в соответствии с нормами закона, то есть после получения владельцем документов о внесении изменений в ЕГРН.

Иногда стороны пытаются обойти договор купли-продажи и оформляют дарственную. Нужно понимать, что данная сделка имеет некоторые минусы, прежде всего, для покупателя, поскольку в любой момент может быть оспорена, например, близкими родственниками продавца.

Наделы сельхозназначения

Земли для аграрного производства выделяются для выращивания сельхозкультур, выпаса скота или под дачи. На таких участках разрешена постройка частных домов – в ДНТ и СНТ и постоянная регистрация.

Распорядиться землей можно только после межевания земельного участка, выноса его границ, утверждения плана земли на общем собрании собственников кооператива.

Наделы можно купить, продать либо сдать в аренду – для получения пассивного дохода в виде денег или сельхозпродукции.

Кому положены?

Бесплатные паи положены членам колхозов, совхозов, жителям сельской территории – один раз за время проживания в населенном пункте.

Переустройство аграрных предприятий осуществлялось внутрихозяйственной комиссией колхозов и других предприятий. Землю может получить и наследник члена сельхозпредприятия.

Правовая база

Порядок предоставления земельных участков сельхозназначения определяется ФЗ № 101 «Об обороте земель сельхозназначения» от 2002 года.

Статус земель аграрного производства определяется положения Земельного кодекса РФ.

Технические и кадастровые мероприятия определяются ФЗ № 221 от 24.07. 2007 г. «О государственном кадастре недвижимости».

Порядок регистрации правоустанавливающих документов определяется ФЗ № 122″О государственной регистрации недвижимости и сделок с ним».

Более подробно участок конкретизируется локальными актами муниципальных образований – городских, сельских поселений.

Земельный пай

Что такое земельный пай – вопрос, интересующий владельцев участков сельхозназначения. Доля обычно составляет 10 га земли.

Прибыль с нее возможна после сбора урожая и его реализации. Возможно получение дохода в виде аграрной продукции.

Порядок выдела земельного пая – при определении его границ. Реализация земли возможна как без выдела участка, так и после проведения необходимых кадастровых работ.

Что это такое?

Земельный пай выдается участникам аграрных предприятий на безвозмездной основе.

Новые владельцы обязаны за свой счет произвести необходимые кадастровые работы – при выделе земельного участка для совершения с ним необходимых сделок.

В свидетельстве обозначается процентный размер пая, без обозначения его границ.

Выделение

Выделение земельного пая начинается с составления плана:

  • межевая схема должна быть утверждена на общем собрании собственников;
  • от земельного комитета муниципального образования нужно получить заключение о том, что план соответствует нормам земельного законодательства;
  • на выделенный участок в натуре должен быть оформить кадастровый паспорт.

В местную газету нужно подать объявление о готовившемся формировании земельного участка.

Извещение должно быть подано за 1 месяц до фактического начала землеустроительных работ.

Тут представлен образец заявления о выделении земельного пая сельхозназначения.

Что с ним делать?

Владелец земельного пая может распорядиться им по своему усмотрению, но не нарушая нормы земельного законодательства.

Основные сделки:

  • купля-продажа земельного пая;
  • обмен на другую недвижимость;
  • сдача в аренду.

Сделки по земельным участкам должны приносить прибыль и не быть обременительными для владельцев.

Права владельцев

Земельный пай остается достаточно прибыльным имуществом.

Владелец вправе:

  • продать его за условленную цену;
  • обменять на другое имущество;
  • передать по безвозмездной сделке по наследству или в дар.

Владелец также вправе оформить пай в залог, внести его в качестве уставного капитала при вступлении в кооператив.

Большинство собственников земельных долей предпочитают сдавать их в аренду либо передавать в доверительное управление.

Продажа

Правом преимущественной покупки при оформлении пая обладают дольщики сельскохозяйственных кооперативов.

Договор купли-продажи недвижимости должен быть заключен в письменной форме.

Регистрации в Росреестре подлежит не сама сделка, а переход права собственности.

Договор аренды земельного пая заключается на любой срок. Он должен быть зарегистрирован в Росреестре, если срок сделки превышает 1 год.

Арендная плата устанавливается по соглашению сторон, и не подлежит изменению в одностороннем порядке.

Здесь можно скачать образец договора аренды земельного пая сельхозназначения.

Стоимость земельного пая определяется, исходя из:

  • размера;
  • плодородия участка;
  • его удаленности от объектов инфраструктуры.

Средняя стоимость участка составляет 50-250 тыс. рублей за 1 сотку. Собственник вправе продать свою долю по любой установленной цене.

Уплата налога

Оформление земельного пая, его передача по сделкам облагается налогом.

Его размер зависит от кадастровой стоимости участка, но не может быть менее 1 тыс. рублей.

Обязанность рассылать уведомления об оплате земельного налога возлагается на территориальные управления ФНС в регионах и муниципальных районах.

Расторжение договора аренды земельного пая может быть осуществлено только при определенных условиях.

Как получить в наследство земельный пай? Читайте .

Как выделить земельный пай из общей долевой собственности? Подробная информация в этой статье.

Незаконные сделки

Иногда стороны пытаются обойти закон, оформляя по договору дарения фактическую сделку купли-продажи.

Основное предназначение пая – это занятие сельскохозяйственной деятельностью. Но часто земельные паи становятся объектами инвестирования в обход установленным нормам земельного права – например, когда происходит скупка земель только для того, чтобы иметь влияние на коммерческую деятельность сельхозкооператива или другого предприятия.

Земельный пай может быть выгодным способом получить прибыль, если знать как его использовать, или передать в управление сведущему в сельскохозяйственных работах лицу.

Участок ценен тем, что может быть источником постоянного дохода гражданина, крестьянского фермерского хозяйства или кооператива.

Спадкування — це перехід майнових прав та обов’язків померлого громадянина (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Право спадкування тісно пов’язане з правом власності, оскільки спадкування є одним із найпоширеніших засобів набуття права власності і служить охороні цього права. Фактично спадкування — це правонаступництво, за яким відбувається перехід прав та обов’язків від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), визначених або самим спадкоємцем за життя (заповіт ), або які стали такими за законом. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Якщо до спадкової маси (спадщини) входить земельна ділянка, яка належала спадкодавцю на праві власності або користування, то відповідно до статті 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. Слід зауважити, що Цивільним кодексом встановлено коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині (ст. 1241). Зокрема, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них уразі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Спадкування за заповітом

Заповітом є особисте розпорядження дієздатної фізичної особи (заповідача) на випадок своєї смерті щодо всієї спадщини або її частини. Таке розпорядження здійснюється особисто заповідачем у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт підписується особисто заповідачем та посвідчується нотаріусом або іншою уповноваженою на це посадовою особою, які мають на це право відповідно до закону, у тому числі і посадовою особою місцевої ради. Заповідач на власний розсуд може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також юридичну особу, територіальну громаду, державу Україну та інших осіб публічного права. До того ж заповідач може позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом без зазначення причин. У такому випадку ця особа не визнається спадкоємцем.

Однак, заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, навіть, якщо у заповіті вони не будуть зазначені. При цьому, коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, встановлюється не на час складання заповіту, а на час відкриття спадщини, тобто на день смерті заповідача. До складу спадщини заповідач може включити права та обов’язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому. Наприклад, на момент складення заповіту у власності громадянина перебуває житловий будинок, а земельна ділянка для обслуговування цього будинку ним ще не оформлена.

Державний акт на право власності на земельну ділянку цей громадянин отримав за життя, але через три роки після складання заповіту. Однак, якщо у заповіті було зазначено, що заповідається майно, яке належить на праві власності та належатиме заповідачу на день смерті, то така земельна ділянка також нотаріусом буде включена до спадщини особи (осіб), зазначеної у заповіті. Також, якщо у заповіті визначено для спадкоємців лише права, то до цих спадкоємців переходить та частина обов’язків спадкодавця, що є пропорційною до одержаних ними прав. Спадкодавець має право встановити у заповіті сервітут щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб. Крім того, заповідач у будь-який час має право скасувати заповіт, внести до нього зміни або скласти новий Якщо заповідачем було складено декілька заповітів, то чинним визнається останній заповіт. Однак, скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому Цивільним кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Спадкування за законом

Спадкування за законом має місце за відсутності заповіту. При спадкуванні за законом майно переходить до спадкоємців згідно зі встановленою законом черговістю. Кожна наступна черга спадкоємців набуває право на спадщину за відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, їх відмови від прийняття спадщини. Спадкоємцями за законом можуть бути кревні родичі, члени сім’ї, усиновлені та особи, які перебували не менше п’яти років на утриманні спадкодавця. За Цивільним кодексом існує п’ять черг спадкоємців:
– до першої черги входять діти спадкодавця, його батьки та той з подружжя, який живий на час відкриття спадщини;
– до другої черги входять рідні брати і сестри спадкодавця, його бабусі і дідусі;
– до третьої — рідні дядьки і тітки;
– до четвертої — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини;
– до п’ятої — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня спорідненості, а також утриманців, які не були членами сім’ї спадкодавця.

Якщо майно успадковується за законом двома і більше спадкоємцями, їх частки у спадщині є рівними. При цьому, якщо успадковується нерухоме майно, за письмовою угодою між спадкоємцями, посвідченою нотаріусом, розмір частки у спадщині може бути змінено.

Спадкування земельної ділянки

Слід нагадати, що земельна ділянка може успадковуватися лише тоді, коли у її власника є правовстановлюючий документ, що посвідчує його право власності на таку земельну ділянку. А на сьогодні такими документами є: – державний акт на право власності на земельну ділянку; – угода про перехід права власності на земельну ділянку з долученим до неї державним актом на право власності на земельну ділянку з відповідними відмітками нотаріуса та територіального органу земельних ресурсів про перехід такого права; – свідоцтво про право на спадщину з долученим до нього державним актом на право власності на земельну ділянку спадкодавця з відповідними відмітками нотаріуса та територіального органу земельних ресурсів про перехід такого права до спадкоємців. За наявності цих документів земельна ділянка входить до спадкової маси. Спадкоємці отримують свідоцтво про право на спадщину, де зазначається майно, що успадковується повністю (один спадкоємець) або ж частка такого майна (декілька спадкоємців). Якщо одна земельна ділянка успадковується одним спадкоємцем, нотаріус одразу робить відмітку на державному акті про перехід права власності на успадковану земельну ділянку до спадкоємця і віддає його разом із свідоцтвом про право на спадщину.

Спадкування частки у праві спільної власності на земельну ділянку Якщо майно належало кільком особам на праві спільної власності, то після смерті однієї з них спадщина відкривається тільки на належну цій особі частку. Відповідно до статті 1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності, у тому числі і на земельну ділянку, спадкується на загальних підставах. Суб’єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Також слід зазначити, що за статтею 89 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Особливості спадкування земельної ділянки кількома спадкоємцями У випадку спадкування однієї земельної ділянки декількома спадкоємцями, нотаріус має видати свідоцтво про право на спадщину кожному спадкоємцеві. Оскільки право-встановлюючим документом на землю в цьому випадку має бути свідоцтво про право на спадщину з долученим до нього державним актом спадкодавця з відповідними відмітками нотаріуса та територіального органу земельних ресурсів про перехід права власності на успадковувану земельну ділянку, а при спадкуванні маємо декілька свідоцтв про право на спадщину та один державний акт, який долучити до кожного свідоцтва неможливо, нотаріус вилучає цей державний акт на право власності на земельну ділянку та залишає його у справах.

Натомість кожному спадкоємцю видає свідоцтво про право на спадщину, де зазначає у тому числі частку у праві власності на земельну ділянку з долученою до нього нотаріально посвідченою копією державного акта на право власності на земельну ділянку спадкодавця (без відмітки). Потім спадкоємці спільно звертаються до землевпорядної організації, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою, щодо виготовлення державного акта на право спільної часткової власності на земельну ділянку.

Такий державний акт видають або уповноваженій особі, або ж кожному із співвласників. За бажанням співвласника або співвласників частка або частки можуть бути виділені окремо в натурі як окремі земельні ділянки та виготовлені і видані окремі державні акти на право власності на земельну ділянку, яка утворилася при виділенні такої частки. Слід звернути увагу на те, що не завжди свою частку у праві власності на земельну ділянку можна виділити в натурі в окрему земельну ділянку та отримати окремий державний акт на право власності на земельну ділянку. Зокрема, якщо успадковується декількома спадкоємцями земельна ділянка та житловий будинок з господарськими спорудами, які на ній розміщені, виділити свою частку у праві власності на земельну ділянку в натурі не можливо, оскільки земельна ділянка за своїм цільовим призначенням передбачена саме для розміщення та обслуговування житлового будинку (цілого), а не його частини. Основною ж вимогою Земельного кодексу України та всього земельного законодавства є вимога щодо використання земельної ділянки, наданої особі у власність або користування, саме за визначеним цільовим призначенням.

На сьогодні серед нотаріусів також існує практика передачі державного акта на право власності на земельну ділянку Із проставленням відмітки про перехід права власності до декількох спадкоємців одному з них. Однак, спочатку всі спадкоємці мають скласти угоду про те, що вони добровільно уповноважують одного із спадкоємців на збереження цього державного акта, і за першою вимогою будь-кого з інших спадкоємців уповноважена особа має надати йому цей державний акт.

Оформлення спадкоємцями земельної ділянки, переданої рішенням ради у власність спадкодавцю до 01.01.2002 року

Окремо слід розглянути питання, коли рішенням місцевої ради, яке було прийнято до 01.01.2002 року, земельну ділянку було передано у власність громадянину. Такий громадянин за різних обставин не отримав державного акта на право власності на цю земельну ділянку і помер. Як же спадкоємцям оформити своє право на таку земельну ділянку? За цих обставин діє пункт Перший перехідних положень Земельного кодексу України, яким встановлено, що: «рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку». Доцільно нагадати, що Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15/92 «Про приватизацію земельних ділянок» було встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Статтею шостою цього ж Декрету було зупинено дію частини другої статті 17 і статті 23 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року), якими передбачалося, що право власності виникає лише з дня видачі та державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку. Однак дія цих статей Земельного кодексу (в редакції 1992 року) зупинялася лише для громадян України при передачі їм безоплатно у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених цим Кодексом. Отже, якщо у громадянина була у користуванні земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва і рішенням місцевої ради така земельна ділянка була передана йому у приватну власність, то з дня прийняття цього рішення радою у такого громадянина вже по-суті виникло право власності на земельну ділянку. І якщо такий громадянин помер, не отримавши державного акта на право власності на земельну ділянку, його спадкоємці мають право виготовити вже на себе державний акт.

Однак для цього необхідно:
1) взяти з архіву копію рішення ради про передачу у власність громадянину земельної ділянки;
2) підтвердити своє право як спадкоємця на цю земельну ділянку.

Щодо першого, то, як правило, жодних проблем не виникає, оскільки всі рішення мають зберігатися в районному архіві, а ось щодо другого, то слід розуміти, що підтвердженням спадкоємства може бути або свідоцтво про право на спадщину, видане на все інше, окрім земельної ділянки, майно, або ж рішення суду. Також слід чітко розуміти, що за наявності двох і більше спадкоємців вони всі разом мають звернутися до місцевої ради (якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту) або ж до районної державної адміністрації (якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку, передану у власність спадкодавцю до 01.01.2002 року. Після того, як відповідний орган прийме рішення про надання дозволу на виготовлення цієї технічної документації, спадкоємці мають звернутися до землевпорядної організації та замовити таку технічну документацію.

ДОДАТКОВО

Оскільки в згаданому випадку не йдеться про безоплатну приватизацію спадкоємцями земельної ділянки, а лише про виготовлення правовстановлюючого документа (державного акта на право власності) на вже приватну земельну ділянку, серед спадкоємців може бути також й іноземний громадянин. Те, що він іноземець, ніяким чином не обмежує його право на отримання такого державного акта, але лише у випадку, якщо він є законним спадкоємцем. Тобто, якщо за законом або за заповітом іноземний громадянин успадкував житловий будинок, садовий будинок або будь-яке інше майно і йому видано свідоцтво про право на спадщину, він має право звернутися за виготовленням на своє ім’я державного акта на право власності на земельну ділянку, яка була передана спадкодавцю у приватну власність рішенням місцевої ради, прийнятим до 01.01.2002 року. Навіть якщо мова йде про земельну ділянку сільськогосподарського призначення, державний акт має бути виготовлений та виданий на ім’я спадкоємця — іноземного громадянина, однак чинність такого документа буде обмежена одним роком, за який цей громадянин повинен здійснити відчуження успадкованої земельної ділянки (ст. 81 Земельного кодексу України).

Щодо присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, яка успадковується

У випадку спадкування земельної ділянки, якій не присвоєно кадастрового номера (рожеві державні акти на право приватної власності на землю зразка 1993 року), нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину без витягу з державного реєстру земельних ділянок та без кадастрового номера, оскільки на етапі видачі зазначеного свідоцтва ще не набувається право власності на землю спадкоємцем. Таке право спадкоємець набуде лише після проведення державної реєстрації земельної ділянки (з присвоєнням кадастрового номера) та проставлення відповідної відмітки територіальним органом Держкомзему. За присвоєнням земельній ділянці кадастрового номера та замовлення відповідної землевпорядної документації має звертатися або власник земельної ділянки, або вже законно визнаний спадкоємець, яким він стає після видачі свідоцтва про право на спадщину.

Інші особливості спадкування

Якщо житловий будинок, який належав на праві власності померлому громадянину, розташований на неприватизованій земельній ділянці, тобто: до 01.01.2002 року місцевою радою не приймалося рішення про передачу у приватну власність такої земельної ділянки, взагалі немає рішення про передачу у власність цієї земельної ділянки, рішення ради про передачу у власність земельної ділянки прийнято після 01.01.2002 року, однак не зареєстровано та не видано за життя громадянина державного акта на право власності на земельну ділянку, така земельна ділянка не може бути успадкована. Разом з тим, відповідно до статті 120 Земельного кодексу України та статті 1225 Цивільного кодексу України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. У такому випадку спадкоємці повинні оформити своє право на земельну ділянку, на якій розміщено успадкований житловий будинок. Таке право може бути оформлено шляхом зверення спадкоємців до місцевої ради, яка відповідно до їх заяви має прийняти рішення або про безоплатну передачу у приватну власність цієї земельної ділянки без зміни цільового призначення, або ж про передачу в оренду.

При цьому слід враховувати, що:

1. Безоплатна приватизація земельної ділянки може мати місце лише для громадян України.
2. Безоплатно земельна ділянка може бути передана лише один раз по визначеному статтею 121 цільовому призначенню.
3. За наявності двох і більше спадкоємців земельна ділянка може бути передана безоплатно у спільну власність за умови, що жоден із цих осіб не скористався раніше правом безоплатної приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд.
4. Якщо спадкоємець (хоча б один) є іноземцем чи вже скористався правом безоплатної приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, то оформити земельну ділянку можливо або в оренду (спільну оренду), або ж такий громадянин має право викупити земельну ділянку (її частину).

Якщо земельна ділянка була надана громадянину у встановленому законом порядку у власність або користування для будівництва житлового будинку і господарських споруд, однак за життя такий громадянин не завершив таке будівництво, а, отже, не зміг оформити право власності на житловий будинок, то у спадщину переходить не житловий будинок, а будівельні матеріали, права та обов’язки за договором підряду на будівництво. Разом з тим, спадкоємець матиме можливість переоформити право власності або право оренди вже на себе. Зокрема, відповідно до статті 7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців — до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону. Якщо право власності на майно у спадкодавців було відсутнє, то це майно не може входити в склад спадщини. Так, самовільно побудований будинок на самовільно зайнятій земельній ділянці не включається в спадкову масу, оскільки у спадкодавця право власності ні на цей будинок, ні на земельну ділянку не виникло, і згідно з нормами чинного законодавства цей будинок підлягає вилученню, а самовільно зайнята земельна ділянка поверненню.

Також, відповідно до статті 4 Закону України «Про приватизаційні папери» у разі смерті громадянина, який не одержав приватизаційні папери з будь-яких причин, право одержання належних йому до видачі паперів також не успадковується. Статтею 1277 Цивільного кодексу встановлено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумер-лою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява до суду про визнання спадщини відумерлою подається відповідною місцевою радою після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Отже, якщо власник земельної ділянки помер, і у визначений законом строк жодна особа не звернулася до нотаріуса за місцем відкриття спадщини щодо успадкування такої земельної ділянки, сільська, селищна, міська рада мають звернутися із заявою до місцевого суду про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Разом з тим, бувають випадки коли особи, які за законом можуть бути визнані спадкоємцями, за різних обставин пропустили строк прийняття спадщини (були за кордоном, пізно довідалися про смерть спадкодавця тощо) мають намір все-таки отримати майно у спадщину, вони мають отримати інформацію щодо такого майна — чи майно вже визнано судом відумерлим, чи ще не було рішення суду.

У випадку, коли майно, в тому числі й земельна ділянка, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як від-умерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію. При передачі земельної ділянки, визнаної відумерлою, у власність іншій особі відповідно до статей 118 та 121 Земельного кодексу України, спадкоємець, який пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, має право на отримання іншої земельної ділянки за його згодою або ж грошової компенсації.

«Землевпорядний вісник» №5 2011 року

Спадкування земельної частки (паю) або земельної ділянки

Що таке спадкування та які його види передбачені чинним зако­нодавством?

Спадкування — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Чинний ЦКУ передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом (див.: ст. 1216, 1217 ЦКУ).

Що таке заповіт, у чому полягає його значення та хто має пра­во його складати?

Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи (громадянина) своїм майном (у т. ч. й земельною ділянкою) на випадок смерті, зроблене у встановлених законом порядку і формі. Значення заповіту полягає у тому, що ним визначається порядок переходу після смерті заповідача усього майна чи його частки, майнових прав та обов’язків до певних осіб.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Під цивільною дієздатністю фізичної особи необхідно розуміти її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, само­стійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (див.: ст. 30, 1233, 1234 ЦКУ).

Яким чином можна передати земельну ділянку в спадщину?

Передачу земельної ділянки в спадщину можна здійснити шляхом скла­дення заповіту. Заповіт має бути укладений у письмовій формі із зазначен­ням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і по­свідчений нотаріусом. Разом з тим, у певних випадках Цивільний кодекс дозволяє посвідчувати заповіти громадян іншими посадовими особами (див.: ст. 1247 ЦКУ).

Що таке секретний заповіт та чим він відрізняється від зви­чайного? Чи можна заповісти свою земельну ділянку за секрет­ним заповітом?

Секретним є заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його нотаріусу в за­клеєному конверті, на якому має бути підпис заповідача.

Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює пе­чаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.

Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім’ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації.

В присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст.

Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотарі­ус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту.

Земельну ділянку, як і будь-яке інше майно, спадкодавець може передати у спадщину за секретним заповітом (див.: ст. 1249, 1250 ЦКУ).

В яких випадках потрібні свідки при посвідченні заповіту на зе­мельну ділянку?

Посвідчення заповітів здійснюється обов’язково у присутності не менш як двох свідків за бажанням заповідача або у таких випадках:

— якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт;

— якщо заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, ін­шому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також особи, яка про­живає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, посвідчується го­ловним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів;

— якщо заповіт особи, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, посвідчується начальником відповідного закладу виконання покарань;

— якщо заповіт особи, яка тримається під вартою, посвідчується началь­ником слідчого ізолятора;

— в інших випадках, передбачених цивільним законодавством (див.: ст. 1248, 1252 ЦКУ).

Хто може бути свідком, а хто — ні, при посвідченні заповіту на земельну ділянку?

Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.

Свідками не можуть бути:

— нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;

— спадкоємці за заповітом;

— члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;

— особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свід­ків (див.: ст. 1253 ЦКУ).

Чи має право спадкодавець встановити у заповіті сервітут що­до земельної ділянки?

Відповідно до ст. 1246 ЦКУ спадкодавець має право встановити у заповіті сервітут не лише щодо земельної ділянки, але й щодо інших природних ре­сурсів чи іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб.

В якому розмірі стягується державне мито за посвідчення запо­віту щодо земельної ділянки?

Відповідно до підпункту «є» п. 3 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» за посвідчення заповітів державне мито стягується у розмірі 0,05 неоподатко­вуваного мінімуму доходів громадян, тобто ця сума на сьогоднішній день складає 85 копійок.

Якої послідовності дій необхідно дотримуватися, щоб успадкува­ти земельну частку (пай) або земельну ділянку?

Для успадкування земельної частки (паю) або земельної ділянки необхід­но вчинити низку послідовних та взаємодоповнюючих дій, зокрема:

— протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця подати письмову заяву до державної нотаріальної контори за місцем проживання спадкодав­ця, а якщо воно невідоме — за місцем знаходження земельної частки (паю) або земельної ділянки про прийняття їх у спадщину;

— зібрати і додати до заяви такі документи:

а) сертифікат на право на земельну частку (пай) або державний акт на право власності на земельну ділянку;

б) свідоцтво про смерть спадкодавця;

в) документ, що підтверджує наявність родинних зв’язків між спадкоєм­цем та спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо);

г) пенсійне посвідчення спадкодавця, якщо він був пенсіонером;

ґ) довідку з місцевої ради про останнє постійне місце проживання по­мерлого;

— отримати у державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, сплативши за його видачу державне мито (0,1% вартості зе­мельної частки (паю) — при спадкуванні родичами по крові або одним із подружжя чи 0,5% вартості земельної частки (паю) — при спадкуван­ні за заповітом неродичами по крові; 0,5% вартості земельної ділянки для будь-яких спадкоємців — при спадкуванні земельної ділянки);

— залежно від місця знаходження земельної частки (паю) чи земельної ді­лянки, подати відповідно до місцевої ради чи держадміністрації заяву про видачу на ім’я спадкоємця державного акта на право власності на земельну ділянку.

Чи потрібно вносити зміни до заповіту після заміни сертифіка­та на державний акт на право власності на земельну ділянку, якщо до складу спадщини було включено право на земельну част­ку (пай)?

Так, статтею 1218 ЦКУ передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спад­щини (день смерті або день оголошення померлим). Оскільки після виділен­ня в натурі земельної ділянки право на земельну частку (пай) зникає, воно не може буди успадковане. Тому після отримання державного акту власнику зе­мельної ділянки необхідно скористатися встановленим ст. 1254 ЦКУ правом на внесення змін до заповіту. В протилежному випадку спадкування земель­ної ділянки буде здійснено за законом.

Чи буде вважатися законним заповіт, який був посвідчений секре­тарем виконкому сільської ради?Якщо так, то які тоді підстави передбачає чинне законодавство для визнання заповіту недійсним?

Так, буде вважатись законним, оскільки, відповідно до ст. 1251 ЦКУ по­свідчення заповіту, крім секретного, може бути здійснено посадовою або службовою особою органу місцевого самоврядування, за умови, що у населе­ному пункті немає нотаріуса.

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчем­ним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відпові­дало його волі (див.: ч. 1, 2 ст. 1257 ЦКУ).

Спадкодавець склав заповіт про передачу в спадок належної йому земельної ділянки на праві власності. Згодом він склав ще один заповіт, яким заповів частину тієї ж земельної ділянки іншій особі. Чи є дійсним заповіт, який було складено раніше?

Відповідно до ст. 1254 ЦКУ заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Причому, заповіт, який було складено пізніше, скасовує по­передній заповіт повністю або у тій частині, що йому суперечить. Якщо но­вий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність по­переднього заповіту не відновлюється, окрім випадків, встановлених законом (див. також ст. 225, 231 ЦКУ).

Що таке спадкування за законом та у чому полягає його відмін­ність від спадкування за заповітом?

Спадкування за законом — це перехід усього майна чи його частки, май­нових прав та обов’язків до певних осіб, коло яких та порядок такого перехо­ду визначається відповідно до чинного ЦКУ. Іншими словами, спадкування за законом має тоді місце, коли відсутній заповіт або заповітом передбачено перехід не усього майна, прав та обов’язків спадкодавця.

Основна відмінність розглядуваних видів спадкування полягає у тому, що при спадкуванні за заповітом коло спадкоємців є чітко визначеним, а при спад­куванні за законом — визначається відповідно до черговості, визначеної ЦКУ.

Скільки існує черг спадкоємців при спадкуванні земельної ділянки за законом та хто входить до цих черг?

При спадкуванні за законом встановлено п’ять черг спадкоємців:

— перша черга — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадко­давця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пере­жив, та батьки;

— друга черга — рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (не успадковують один після одного зве­дені брати і сестри, якщо вони не мають спільних батьків);

— третя черга — рідні дядько та тітка спадкодавця;

— четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;

— п’ята черга — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Чи можна отримати свідоцтво про право на спадщину земельної частки (паю) або земельної ділянки у приватного нотаріуса?

Ні, не можна. Згідно з чинним законодавством свідоцтво про право на спадщину видається тільки нотаріусом державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Чи має право громадянин, який у дитинстві був усиновлений чо­ловіком, за якого його мати вийшла заміж, на спадкування за законом земельних ділянок після смерті вітчима та матері?

У разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного бо­ку, та усиновлювач і його родичі — з другого боку, прирівнюються до родичів за походженням. Це означає, що такий громадянин має першочергове право на спадкування за законом земельних ділянок (чи їх частин, якщо є інші спад­коємці першої черги) померлих вітчима та матері (див.: ст. 1260, 1261 ЦКУ).

В якому місці відкривається спадщина, якщо громадянин Украї­ни виїхав на тимчасові роботи за кордон і там помер?

У випадку, коли громадянин України тимчасово проживав за кордоном і там помер, місцем відкриття спадщини буде його останнє місце проживання (реєстрації) в Україні до виїзду за кордон.

Чи має право спадкоємець земельної ділянки вимагати від її орендаря сплатити заборговану орендну плату, якщо така за­боргованість виникла ще за життя спадкодавця?

Так, спадкоємець вправі вимагати від орендаря виплати заборгованої орендної плати не зважаючи на ту обставину, що така заборгованість вини­кла ще за життя спадкодавця.

Відповідно до ст. 1218 ЦКУ до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто спадкоємець успадковує і право вимагати від третіх осіб виконання ними зобов’язань по договорах, які були укладені із спадкодавцем та не були виконані до його смерті.

Чи має право громадянин на спадкування за законом земельних ділянок своїх померлих батьків за походженням, якщо вони були позбавлені батьківських прав відносно нього і такий громадянин у дитинстві був усиновлений іншою сім’ю?

Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті його батьків, інших родичів за походженням по висхідній лінії. Це означає, що та­кий громадянин не має права спадкувати за законом земельні ділянки своїх померлих батьків за походженням (див. ч. 2 ст. 1260 ЦКУ).

Для яких осіб та в якому розмірі законом передбачена обов ‘язко- ва частка у спадщині?

Незалежно від змісту заповіту право на обов’язкову частку у спадщині мають неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти спадкодавця (в т.ч. усиновлені), а також непрацездатні вдова (вдівець), непрацездатні батьки у розмірі половини частки, яка належала б кожному з них при спадкуванні за законом.

Якщо заповідачем для спадкоємця, який має право на обов’язкову частку, в заповіті встановлені обмеження та обтяження, зокрема виплата боргу, то вони є дійсними лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов’язкову частку (див.: ст. 1241 ЦКУ).

Чи має право громадянин на спадкування за законом земельної ділянки свого діда, якщо єдиний син цього діда і батько такого громадянина помер ще до відкриття спадщини, а на земельну ді­лянку претендують вдова та двоє рідних братів померлого діда?

Відповідно до ст. 1258 ЦКУ спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Це означає, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців по­передньої черги.

Відповідно до ст. 1261 ЦКУ в першу чергу право на спадкування за зако­ном мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та на­роджені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1262 ЦКУ рідні брати спадкодавця віднесені до другої черги при спадкуванні за законом.

Частиною першою ст. 1266 ЦКУ встановлено, що внуки, правнуки спадко­давця спадкують ту частину спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Отже, громадянин, як онук спадкодавця, та його баба, як вдова спадко­давця, мають однакові права на спадкування за законом земельної ділянки, що належала діду до його смерті. Таким чином, зазначена земельна ділянка підлягає успадкуванню обома спадкоємцями у рівних частинах.

Чи можуть троє рідних братів, які мешкають у місті і мають право на спадкування за законом земельної ділянки свого помер­лого батька, відмовитися від своїх часток у спадщині на ко­ристь четвертого рідного брата, який також є спадкоємцем за законом і живе в селі у батьковій хаті?

Чинний ЦКУ передбачає, що спадкоємець за законом має право відмо­витися від прийняття спадщини на користь будь-кого зі спадкоємців за зако­ном незалежно від черги.

Отже, троє братів-спадкоємців за законом вправі відмовитися від прий­няття у спадщину земельної ділянки батька-спадкодавця на користь четвер­того брата, який також є спадкоємцем за законом (див.: ч. 2 ст. 1274 ЦКУ).

Чи може громадянка відмовитися на користь свого рідного сина від прийняття у спадщину частки земельної ділянки, яку батько заповів їй та ще її двом рідним сестрам?

Згідно частини першої ст. 1274 ЦКУ спадкоємець за заповітом має пра­во відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Враховуючи, що син такої громадянки не є спадкоємцем за заповітом, то і громадянка, відповідно не має права відмовитись від прийняття спадщини на користь свого сина. Для того, щоб передати сину свою частину, вона по­винна прийняти спадщину та належним чином оформити її прийняття. Пі­сля цього у неї виникає право розпоряджатись успадкованим майном в будь- який спосіб, в тому числі — й заповісти його синові.

Чи може громадянин вимагати від сільської ради повернення зе­мельних ділянок своїх померлих батьків, якщо земля нещодавно за рішенням суду перейшла до сільської ради?

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ст. 1277 ЦКУ).

У випадку, якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини (6 місяців), перейшло як відумерле до тери­торіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його пере- дання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову ком­пенсацію (ст. 1280 ЦКУ).

Таким чином, якщо такого громадянина не було усунуто від права на спадкування (згідно заповіту чи закону), як спадкоємець за законом він має право вимагати від сільської ради передати йому земельні ділянки, які ко­лись належали на праві власності його батькам.

Чи може спадкоємець отримати спадщину, у т.ч. земельну частку (пай), у разі пропуску ним строку, встановленого зако­ном для прийняття спадщини? Якщо так, то яким чином?

Так, може. Після закінчення встановленого строку, спадкоємець, який пропустив його, може звернутися до спадкоємців, які отримали спадщину (до спадкоємців однієї черги з ним), з проханням надати йому письмову згоду на включення його до кола спадкоємців, що отримають спадщину. Якщо всі вка­зані спадкоємці дають на це згоду (вона повинна бути оформлена у вигляді письмової заяви та направлена до нотаріуса за місцем відкриття спадщини), то спадкоємець, який не отримав спадщину, може звернутися до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, то він має право звернутися до суду з позовом про додатковий строк для прийняття спадщини. Якщо суд визнає причини пропуску строку поважними (відрядження, хвороба, стихійне лихо тощо), то це буде підста­вою для винесення рішення про подовження строку прийняття спадщини тому спадкоємцю, який звернувся до суду. Строк, який визначає суд, не мо­же бути більше 6 місяців. Його перебіг починається з моменту вступу в за­конну силу рішення суду (див. ст. 1272 ЦКУ).

Тітка заповіла належну їй на праві власності земельну ділянку матері свого племінника. Однак, мати померла раніше від тіт­ки, а заповіт змінено не було. Чи може племінник успадкувати цю земельну ділянку замість матері?

Якщо після смерті матері тітка не змінила заповіт на належне їй майно, спадкування буде здійснюватися за законом. Відповідно до ч.3 ст. 1266 ЦКУ, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадку­ванням за правом представлення.

Що таке спадковий договір та у чому полягає його сутність?

Спадковий договір — це договір, відповідно до якого одна сторона (набу­вач — одержувач спадкового майна) зобов’язується виконати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває права власності на майно відчужувача.

Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріально­му посвідченню.

Набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового, або немайнового характеру до відкриття спадщини, або після її відкриття. Набувач повинен вчинити дії у точній відповідності до волі від­чужувача. У спадковому договорі мають бути чітко і конкретно застережені всі необхідні дії, які зобов’язаний виконати набувач. В договорі може бути зазначена особа, яка здійснює контроль за виконанням такого договору. У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини (див.: ст. 1302, 1304, 1305, 1307 ЦКУ).

Вам также может понравиться

Об авторе admin

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *